Один із матеріалів, який
так ніколи і не був
опублікований, присвячений
моїй колезі, письменниці
Вікторії Амеліній. Заголовок
був такий: «Вона до смерті
любила Донбас». Вони любила Донеччину, і російська ракета
вбила її саме тут.
На місце трагедії я приїхав
першим, але окрім фото
зробити більше нічого не міг.
європейці та
й моя аудиторія знатимуть правду.
1
Єдиний
матеріал
Ініціатива оперативного реагування на порушення свободи ЗМІ (Media Freedom Rapid Response, MFRR) зафіксувала 130 випадків фізичних нападів, які торкнулися 217 медійників в Україні у період між 24 лютого 2022 року 24 квітня 2025 року
1
Співпраця з Олександром
Аеропорт Донецька
Фото: Олександр Худотеплий
Але хоч працювати важко, поки я пишу і знімаю,
Основний виклик моєї професії тепер — це зробити матеріал і потрапити в закриту «червону зону» для військових. Технічно стало набагато важче працювати: щоб добратися до прифронтових місць треба мати РЕБ, позашляховик. Ну, і класичне для всіх журналістів — це люди і їхні «не знімайте тут, бо потім сюди прилетить» і «це ви наводите ракети?».
Аеропорт Донецька
Фото: Сергій Лойко
До початку війни я писав про спорт і цивільні теми. Після повномасштабного вторгнення в центр моєї уваги потрапили людські страждання, спотворені долі, розбиті життя, війна. І хоча писати про смерть, добирати слова, а потім видаляти документ важко, саме люди залишаються моєю головною темою.
Якось мій дідусь передплатив газету. Я тоді ще погано читав, майже по літерах, не розуміючи, хто все це пише. Тоді мені пояснили: казки та великі оповідання пишуть письменники, а новини — журналісти. Новини треба читати сьогодні, а казки — коли є час або коли нема світла — у 90-ті це було досить поширено, особливо взимку. Потім у школі нам влаштували екскурсію у редакцію місцевої газети. Тоді я зрозумів, що хочу бути тою людиною, що пише тексти, які треба читати всім тільки сьогодні.
До війни Донецьк посідав друге місце в Україні після Києва за продажами автомобілів. Я давно захоплююся автомобілями, регулярно писав огляди на нові моделі машин. Я був готувався до відрядження в Німеччину, щоб взяти інтерв'ю в головних дизайнерів Volkswagen і Porsche, але 6 травня 2014 року Донецький аеропорт скасував усі рейси, і почалися бойові дії. Компанія переїхала, а я залишився. Раптом не стало нових автомобілів, реклами та оглядів — лише війна, і я опинився в її епіцентрі.
Міжнародний журналіст, який висвітлює російську війну в Україні.
Качура присвятив понад 10 років документуванню війни в Україні, працюючи репортером, продюсером, сценаристом і режисером-документалістом. Він активно розповідає про поточні події світу, співпрацюючи з міжнародними ЗМІ та виданями, такими як Postimees, ERR, DW, ZDF, ATV, а ще CNN, Vice News та Le Monde. Він також є одним зі співавторів книги «Шмаття війни. Донбас», а також її другого тому «Шмаття війни. Крим».